top of page

Інвафішки: історія діяльності в період війни


ІнваФішки: “У нас навіть у найкращих реабілітаційних центрах за чималі кошти обіцяють людям можливість відновлення, коли на те немає об’єктивних підстав. За таких умов людина може сидіти 15 років і чекати дива, не облаштовуючи своє житло, не змінюючи свій світ. Люди повинні жити, а не чекати все життя відновлення, якого скоріше за все не буде”


Соціальне підприємство ІнваФішки має власний онлайн-магазин товарів для людей з інвалідністю, надає консультативні послуги щодо облаштування громадських та приватних просторів, а також має майстерню з обслуговування колісних крісел.

У квітні цього року ІнваФішки отримали грант від Українського соціального венчурного фонду, що допоміг команді зробити релокейт до більш безпечного регіону та забезпечив безперебійну діяльність підприємства. Ми поговорили зі співзасновником підприємства Віталієм Пчолкіним, який розповів нам про головні виклики людей з травмами спинного мозку в період війни, якими міфами оповита тема інвалідності та планами на майбутнє.


Як трансформувалась діяльність підприємства після повномасштабного вторгнення?

Від початку один зі співзасновників підприємства пішов до лав територіальної оборони, а в перервах між змінами пакував замовлення та відправляв їх. Сам Віталій, з яким ми поговорили, з сім’єю перебував у Бучі, про яку за трагічних обставин тепер знають в усьому світі. 9 березня Віталію вдалося вибратися з Бучі та дістатись Львова. Попри всі події команда свідомо продовжила свою роботу, адже розуміла, що суспільство спрямувало всі свої сили на підтримку військових та на загальну гуманітарну допомогу. Натомість допомога людям з інвалідністю зменшилась, хоча потреби ставали все більш критичними. Знайти навіть найнеобхідніші засоби особистої гігієни було неможливо, адже всі спеціалізовані магазини та організації не працювали.

“До нас доходило дуже-дуже багато звернень і замовлень. Усе, що було на складі розкупили буквально за перші тижні, в Україні тоді вже майже нічого не залишилось” — говорить Віталій.

Тоді соціальне підприємство вирішило поєднати діяльність свою та громадської організації. Колись саме створення цієї громадської організації надихнуло команду заснувати соціальне підприємство

Через громадську організацію команда знайшла партнерів у Європі, які допомогли доставити необхідні товари до України та розпочати роботу гуманітарного хабу. “Ми скрізь активно говорили про те, що є потреба. Тоді нам почали писати навіть приватні особи, які готові були допомагати, приймати людей. Так у нас і створився гуманітарний хаб”.


Про вплив стереотипів на життя людей з інвалідністю

“Взагалі у нас в Україні реабілітація в якийсь момент пішла хибним шляхом, тобто не розвивалася завдяки доказовій медицині, а просто перетворилась на щось незрозуміле та не завжди правильне. Наприклад, у нас навіть у найкращих реабілітаційних центрах за чималі кошти обіцяють людям можливість відновлення, коли на те немає об’єктивних підстав. За таких умов людина може сидіти 15 років і чекати дива, не облаштовуючи своє житло, не змінюючи свій світ, іноді навіть без можливості потрапити до іншої кімнати через високі пороги. Тоді ми намагаємось усіма можливими способами пояснити людині, що вона вже зараз може жити своє життя повноцінно та почуватись гідною” — говорить співзасновник ІнваФішки


Говорячи сьогодні про людей з інвалідністю в Україні, варто також розуміти, що через окупацію, ракетні обстріли та всі інші жахи, що приніс до нас загарбник-сусід, виникли неочікувані труднощі. “Говорячи про війну, у нашому з сім’єю випадку, про окупацію, потрібно розуміти виклики. Коли пропало світло, вода, зв’язок, єдиним способом отримати будь-яку інформацію стала можливість вийти з дому і поспілкуватися з сусідами. Тільки тому, що ми мали доступне житло, незалежний від електрики пандус, ми дізналися про зелений коридор і можливість виїхати. Це все відбулось за пів години не більше” — розповідає свою історію Віталій, який з дружиною виїхав з Бучі й дістався Львова 9 березня 2022 року.

Сьогодні до соціального підприємства звертаються не тільки люди з інвалідністю, але і їхні близькі, а також ті, хто мають в сім’ях людей поважного віку. Адже за надзвичайних обставин людина з будь-якими проблемами опорно-рухового апарату опиняється в неймовірно складній ситуації. “Люди тепер розуміють, що якщо бабуся або дідусь погано ходять, то в екстренній ситуації набагато легше їх посадити в колісне крісло та швидко перемістити в більш безпечне місце. Це те, над чим ми працювали роками, пояснювали, що так буде краще для всіх”.

Реальні історія, що трапилась в Чернігові під час евакуації та обстрілів: “У нас був випадок, коли в Чернігові 2 кілометри несли людину на ковдрі. Вони не встигли на евакуаційний автобус тільки тому, що це дуже складно фізично. Потім довелось її повертати додому, і залишатися під постійними обстрілами”.

Соціальне підприємство

ІнваФішки — це реальна підтримка та допомога людям з інвалідністю, а особливо травмами опорно-рухового апарату. Ми пишаємось, що в Україні є такі соціальні підприємства! У наступних публікаціях ми розкажемо про головні упередження, з якими ще до початку повномасштабного вторгнення стикалося підприємство розвиваючи свою діяльність. Поговоримо про реальну ситуацію з психологічною підтримкою людей, що мають травми спинного мозку, і те, як “ІнваФішки” змінюють ставлення суспільства до теми інвалідності


Нагадаємо, що Інвафішки отримали підтримку в межах Грантової програми швидкого реагування для соціальних підприємств, що впроваджує

Програма стала можливою завдяки проєкту “Партнерство задля впливу /Collaborate for Impact”, який реалізується у партнерстві з EVPA за підтримки DG NEAR EU Programme.

bottom of page